Завдання 1. У реченнях з’ясуйте синтаксичну функцію інфінітиву.
762
Любов відкрити важче, ніж Америку (Л. Костенко)-присудок. І серцям – віками пломеніти (В. Симоненко-)підмет. Одклав книжку, пішов на город нарвати гички, бо вже скоро мала прийти Зірка з череди. Казав собі ступити на обійстя, а ноги чомусь самі понесли його в рів, зарослий лопухами та глухою кропивою, а звідти вже за хлів (Є. Гуцало). А Володько пішов у книгу. До нього заговорив його вічний голос, голос бажання знати (У. Самчук). Вік прожити – не ниву пройти гомінку (Т. Шевченко). Яке то щастя – свій народ у світлі бачити! (Д. Павличко). Як научить байдужих почувати? (Леся Українка). Додому він вертавсь умирати, але в мистецтві він ще не воскресав. А що, як інший вибрати закон, – не з боку вбивства, а із боку зради? (Л. Костенко). І ці слова, і манеру триматися(означення) вона вже встигла перехопити(присудок) від дорослих дівчат (М. Стельмах) Можна створити нові видатні твори, але замінити ними старі неможливо... (О. Білецький). Одні тільки бажання творити добрі діла й зосталися при мені на все життя (О. Довженко). Ото щастя – написати таку книжку, щоб читач навмисне розтягував читання її надовше... (Гр. Тютюнник). Наші предки були схильні міфологізувати навколишній світ (О. Мишанич).