Приголосні
Літера Г
Літера г передає на письмі гортанний щілинний
приголосний як в українських словах: гадка, гей, могутній,
плуг, так і в іншомовних (на місці h, g)
давнішого походження: газета, генерал, грамота, Євангеліє;
Гегель, Гомер, Англія, Гаага, а також у
недавніх запозиченнях, часто вживаних, особливо в звукосполученнях гео-,
-лог-, -гог-, -грам-, -граф-; агітація, агресія,
горизонт, магазин; географія, геологія,
педагог, кілограм, фотографія.
Літера Ґ
Літера ґ передає на письмі задньоязиковий зімкнений приголосний як в українських словах, так і в давно запозичених і зукраїнізованих: аґрус, ґава, ґазда, ґандж, ґанок, ґатунок, ґвалт, ґвалтувати, ґеґати, ґедзь, ґелґотати, ґерґотати, ґерґотіти, ґиґнути, ґирлиґа, ґлей, ґніт (у лампі), ґоґель-моґель, ґрасувати, ґрати (іменник), ґратчастий, ґречний, ґринджоли, ґрунт, ґудзик, ґуля, джиґун, дзиґа, дзиґлик тощо та похідні від них, а також у прізвищах Ґалаґан, Ґудзь і под.
Примітка. У власних назвах іншомовного походження етимологічний g згідно з усталеною традицією вимовляється як г; проте збереження g у вимові не є порушенням орфоепічної норми. Отже, правильною є вимова: Гданськ і Ґданськ, Гренландія й Ґренландія, Гібралтар і Ґібралтар; Гарібальді й Ґарібальді, Гете й Ґете.