Відмінювання іменників III відміни
47916
Морфологія і Правопис
Нижче в таблиці подано буквені відмінкові закінчення іменників III відміни. Закінчення, шо трапляються як винятки, взято в дужки. Знаком 0 показано нульове закінчення.
Відмінки Однина Множина
У називному відмінку однини в іменниках III відміни м'який знак пишеться тільки після зубних д, т, з, с, ц, л, н: доповідь, відомість, галузь, вісь, міць, емаль, осінь. Після губних м, в, п, б, ф, шиплячих ш, ч, ж, дж та р м'який знак не пишеться: кров, Об, Перм, верф, ніч, жовч, фальш, подорож.
В орудному відмінку однини всі іменники НІ відміни мають лише закінчення -ю: тінню, честю, матір 'ю, подорожжю, ніччю. Проте в написанні основ цих іменників є певні особливості.
В основі іменника зберігається той самий голосний, що й у називному чи знахідному відмінку: сіль — сіллю (хоч солі), мудрість — мудрістю (хоч мудрості), постіль — постіллю (хоч постелі), річ — річчю (хоч речі).
Перед закінченням -ю:
а) зубні й шиплячі подвоюються, якщо вони стоять безпосередньо після голосного (тобто між двома голосними): ожеледдю, галуззю, піччю, тушшю, подорожжю;
б) зубні й шиплячі не подвоюються, якщо є збіг приголосних: більшістю, областю, шерстю, жовчю, фальшю, Керчю;
в) після губних та р ставиться апостроф: любов 'ю, верф 'ю,Об'ю, Перм'ю, кіновар'ю.
У родовому відмінку множини всі іменники III відміни, за винятком іменника мати, мають закінчення -ей: ночей, подорожей, верфей, постелей, радостей.
Іменник мати в непрямих відмінках вживається із суфіксом -ір-, -ер-, у родовому й знахідному відмінках множини він має закінчення -ів: матері, матір, матір'ю, матерів, матерям, матерями, при матерях. Форма матір у називному відмінку вживається тільки в словосполученні Матір Божа.
Іменник вісь у непрямих відмінках, крім знахідного й орудного відмінків однини {вісь, віссю) у має форми з початковим о-: осі, осей, осям і т. д.
Якщо щось незрозуміло, постав запитання. Але спочатку зареєструйся
Відмінки Однина Множина
|
н. |
0, (-И) |
- і |
-і |
|
р. |
-і |
-ей, (-ів) |
-ей |
|
д. |
-і |
- ям |
-ам |
|
3. |
0 |
-і, (-ів) |
-і |
|
0. |
-ю |
- ями |
-ами |
|
м. |
- і |
-ях |
-ах |
|
Кл. |
-Є, (-И) |
Яку Н. | |
У називному відмінку однини в іменниках III відміни м'який знак пишеться тільки після зубних д, т, з, с, ц, л, н: доповідь, відомість, галузь, вісь, міць, емаль, осінь. Після губних м, в, п, б, ф, шиплячих ш, ч, ж, дж та р м'який знак не пишеться: кров, Об, Перм, верф, ніч, жовч, фальш, подорож.
В орудному відмінку однини всі іменники НІ відміни мають лише закінчення -ю: тінню, честю, матір 'ю, подорожжю, ніччю. Проте в написанні основ цих іменників є певні особливості.
В основі іменника зберігається той самий голосний, що й у називному чи знахідному відмінку: сіль — сіллю (хоч солі), мудрість — мудрістю (хоч мудрості), постіль — постіллю (хоч постелі), річ — річчю (хоч речі).
Перед закінченням -ю:
а) зубні й шиплячі подвоюються, якщо вони стоять безпосередньо після голосного (тобто між двома голосними): ожеледдю, галуззю, піччю, тушшю, подорожжю;
б) зубні й шиплячі не подвоюються, якщо є збіг приголосних: більшістю, областю, шерстю, жовчю, фальшю, Керчю;
в) після губних та р ставиться апостроф: любов 'ю, верф 'ю,Об'ю, Перм'ю, кіновар'ю.
У родовому відмінку множини всі іменники III відміни, за винятком іменника мати, мають закінчення -ей: ночей, подорожей, верфей, постелей, радостей.
Іменник мати в непрямих відмінках вживається із суфіксом -ір-, -ер-, у родовому й знахідному відмінках множини він має закінчення -ів: матері, матір, матір'ю, матерів, матерям, матерями, при матерях. Форма матір у називному відмінку вживається тільки в словосполученні Матір Божа.
Іменник вісь у непрямих відмінках, крім знахідного й орудного відмінків однини {вісь, віссю) у має форми з початковим о-: осі, осей, осям і т. д.
Схожі матеріали