Поняття про внесення

2724 Синтаксис і пунктуація

Внесення (слова, синтаксично не пов'язані з членами ре­чення) — це повнозначні слова в реченні, які не відповідають на питання в ньому і слугують для уточнення його змісту та вираження комунікативних і модальних відношень.

Наприклад, у реченні Мені вже, вірите, набридли мандри по чужих краях (М. Руденко) члени речення такі: підмет — (хто ? що?) мандри; присудок — (що зробили?) набридли; означення — (я к і  м а н д р и?) по чужих краях; додаток — (кому набридли?) мені; обставина часу — (коли набридли?) вже. До слова ж вірите ніякого питання поставити не можна. Воно вжите для того, щоб підкреслити достовірність інформації. Це внесення.

У реченні Я не спатиму, люба, до світу, буду думати й буду писать (І. Вирган) підмет — я, однорідні присудки — не спатиму, буду думати, буду писать, обставина часу — до світу. Слово люба на жодне питання в реченні не відповідає — воно лише називає особу, до якої звернена мова. Це також внесення.

До внесень належать звертання, вставні слова й речення, вставлені слова й речення, слова-речення та вигуки.

Внесення в реченні виділяються з обох боків комами, рідше — тире. Вставлені слова й речення можуть також братися в дужки.

Якщо щось незрозуміло, запитай. Але зпочатку зареєструйся

внесення, пунктуація, речення, мова, синтаксис

Схожі матеріали