Розділові знаки в складному безсполучниковому реченні
Кома ставиться між відносно рівноправними частинами складного безсполучникового речення: Місяць на небі, зіроньки сяють, тихо по морю човен пливе (Нар. творчість). Небо прорізали вогняні стріли, ударив грім, на пильних дорогах знявся вихор, закрутився клубком і помчав у жита (О. Десняк).
Крапка з комою ставиться між відносно рівноправними частинами складного безсполучникового речення, якщо ці частини далекі за змістом або мають свої розділові знаки: Дощ давно вже перестав; хмари розійшлися; виплив ясний місяць, заглянув у вікна, а на долівці й по стінах розмальовував чудні якісь узори (Панас Мирний). Дощ поступово затихає; навколо світлішає (Ю. Збанацький).
Часом і в таких реченнях ставляться лише коми: Трамонтан дмухав з берега, був місяць січень чи лютий, море замерзло на сотню метрів, на морі розходилися хвилі, на обрії вони були чорні з білими гривами, добігали до берега напроти вітру, вітер збивав з них білі шапки (Ю. Яновський).
Двокрапка ставиться між двома відносно нерівноправними частинами складного безсполучникового речення, якщо друга частина:
а) виражає причину того, про що повідомляється в першій частині (до неї можна поставити питання ч о м у?, а перед нею — вжити сполучник бо): Не кидай іскри в солому, і сама згорить, і село спалить (Нар. творчість). Вже пахло морем: ось-ось воно мало з'явитися із-за обрію (О. Гончар). Ще не вмерла Україна, але може вмерти: ви самі її, ледачі, ведете до смерті! (Б. Грінченко);
б) доповнює або розкриває зміст першої частини (до неї можна поставити питання що? а що саме? який? як? і що побачи
в): Мені відкрилась істина печальна: життя зникає, як ріка Почайна (Л. Костенко). Поглянь у себе: море там вирує, міниться і грає (Л. Горлач).
Але якщо хочуть інтонаційно виділити другу частину, тоді ставлять не двокрапку, а тире: Не копай іншому яму — сам упадеш (Нар. творчість). На ярмарку почуто поміж людом — Устима вбито (Марко Вовчок).
Тире ставиться між двома відносно нерівноправними частинами безсполучникового складного речення, якщо:
а) перша частина вказує на час або умову того, про що мовиться в другій (перед першою частиною можна, як правило, поставити сполучники коли, якщо, хоч): У товаристві лад — усяк тому радіє (Л. Глібов). Гаї шумлять — я слухаю. Хмарки біжать — милуюся (П. Тичина);
б) друга частина виражає наслідок або висновок із того, про що мовиться в першій (до неї можна поставити питанняі який наслідок? і шо це означає?): Танцюють зорі — на мороз чималий показують (М. Рильський). Вже купол на Аскольдовій Могилі зійшов хрестом — розцвів золотоквіт! (Р. Лубківський);
в) зміст обох частин зіставляється або протиставляється (між ними можна поставити сполучники а, наче): Любов і надія не в зорях, не в морі — між людьми поради питати!(Леся Українка). Гляне — холодною водою обіллє (Марко Вовчок).
Проте іноді там, де за правилами в складному безсполучниковому реченні мало б стояти тире, ставляться й коми: Годинник не тенька дзвінко, в кімнаті моїй тишина (В. Сосюра). Літо дбає, зима поїдає (Нар. творчість).