Складнопідрядні речення з кількома підрядними

56549 Синтаксис і пунктуація
У складнопідрядному реченні до одного головного може приєднуватися не тільки одне, а й два або більше підрядних речень.

Складнопідрядні речення з кількома підрядними поділя­ють на чотири різновиди: складнопідрядні з однорідною супідрядністю, складнопідрядні з неоднорідною супідрядністю, складнопідрядні з послідовною підрядністю, складнопідрядні мішаного типу.

У складнопідрядному реченні з однорідною супід­рядністю два або більше підрядних того самого виду однаково залежать від того самого слова головного речення: Я люблю, щоб сонце гріло, щоб гукали скрізь громи, щоб нове життя будило рух і гомін між людьми (П. Грабовський). Тут від присудка люблю, що в головному реченні, однаково залежать три підрядні додаткові (відповідають на те саме питання кого? щ о?). Такі підрядні речення до головного приєднуються, як правило, однаковими сполучниками. Але можуть вживатися також різні сполучники чи сполучні слова: Тихо розмовляли, наказували, як бути з хлібом, що треба продати, що купити, чим засіяти пари і що сіяти по озимині (С. Скляренко).

Супідрядні однорідні речення можуть з'єднуватися між собою сполучниками сурядності (як однорідні члени). Якщо таю два однорідні супідрядні речення з єднано неповторюваним сполучником /, та або, чи, то кома між ними не ставиться незалежно від того, чи сполучник підрядності (або сполучне слово) повторюється на початку кожного підрядного речення, чи стоїть тільки перед першим: Так буває лише ран­ньої весни, (кол и?) коли пробуджується степ і розімліла від сонця земля сповнюється чарами материнства (І. Цюпа). По­дії, що про них гомін ходив у народі і що до них закликали всі оті промовці на ярмарку, тепер уже здавалися не химерою, а неминучою дійсністю (А. Головко).

У складнопідрядному реченні з неоднорідною супідрядністю два або більше підрядних по-різному залежать від того самого головного речення.

Неоднорідними є підрядні речення різного виду: (коли?) Коли я був хлопчиком на Десні, мені хотілось, (ч о г о?) щоб дикі птиці сідали мені на голову і на плечі не тільки в снах (О. Довженко). Тут до головного речення мені хотілось приєднано підрядне обставини часу (починається сполучним словом коли) і підрядне додаткове (починається сполучником підрядності щоб). Ці супідрядні речення неоднорідні.

Неоднорідними є й ті підрядні, які хоч і одного виду, про­те стосуються різних слів у головному реченні: Ми працю лю­бимо, (я к у?) що в творчість перейшла, і музику палку, (я к у?) що ніжно серце тисне (М. Рильський).

У складнопідрядному реченні з послідовною під­рядністю перше підрядне залежить від головного, друге — від першого, третє — від другого і т. д.: Я син народу, (я к ог о?) що вгору йде, (незважаючи на щ о?) хоч був запер­тий в льох (1. Франко). Щ підрядні так і називаються: підрядне першого ступеня {що вгору йде), підрядне другого ступеня {хоч був запертий в льох) і т. д.

У такому реченні можуть опинитися поряд два сполучни­ки чи сполучні слова: Віщувало серце, що, як тільки зміцніють синові крила, не втримати його в хаті (О. Гончар). Між ними звичайно ставиться кома.

Але якщо далі йде друга частина сполучника то, так, то кома між ними не ставиться: Отут, серед цвіту, здається, що якби людина навчилася мудрості в дерев, то не була б ворогом самій собі й природі (Є. Гуцало). Тут до головного речення за допомогою сполучника що приєднано не просто підрядні перціого та другого ступеня, а ціле складнопідрядне речення ...якби людина навчилася мудрості в дерев, то не була б ворогом самій собі й природі, частини якого не можна переставити місцями за принципом підпорядкованості.

Ці відношення схематично можна зобразити так (угорі — головне, під ним — підрядні):

З однорідною супідрядністю З неоднорідною супідрядністю З послідовною підрядністю

У складнопідрядному реченні мішаного типу поряд існують однорідна й неоднорідна супідрядність, супідрядність і послідовна підрядність.

Наприклад, у реченні Треба було ще глибоко розуміти, (кого? щ о?) що мова тільки та невичерпно багата й гарна, (я к а?) яка виплекана твоїм рідним народом, яка живиться із народних джерел, (яки х?) що ніколи не замулюються (П. Панч) перше (мова багата й гарна), третє {яка живиться) і четвер­те {що не замулюються) підрядні одне до одного приєднані способом послідовної підрядності, а друге {яка виплекана) і третє {яка живиться) — з'єднані між собою як однорідні супідрядні.

Ще більш складні підрядні відношення між предикативними частинами в реченні / коли ми так стоїмо і на мене хвилями напливають уривки згадок про сьогоднішній вечір, хао­тична суміш згуків, барв, думок, почуттів, сказаних слів, мені починає здаватись, що все, що було сьогодні ввечері, було химе­рою, що не було нічого, що ієратичний спокій господаря, коли він говорив, був удаваний, що в ньому сьогодні немає вже віри, що ті думки, які він плекав у собі протягом століть, стали нетривкі, ланки — розірвалися (В. Домонтович). У цьому склад­нопідрядному реченні головне — мені починає здаватись. До нього по-різному приєднано одинадцять підрядних. Перше {ми стоїмо) і друге {напливають уривки, суміш) — супідрядні однорідні; так само супідрядні однорідні між собою третє {все було химерою), п'яте {не було), шосте {спокій був удаваний), восьме {немає), дев'яте {думки стали нетривкі) й одинадцяте {ланки розірвалися). Між першою (підрядні часу) і другою (під рядні підметові) групами однорідних супідрядних речень існу неоднорідна супідрядність. А третє {що було), сьоме {він гово рив) і десяте {він плекав) підрядні приєднані до попередні підрядних за принципом послідовної підрядності.

Буває також, коли одне підрядне речення приєднуєтьс відразу до двох чи більше головних, пов'язаних між собої сурядним зв'язком: Море так невинно голубіє під стінами скел і сонце так світить ласкаво, що аж каміння сміється (М. Коцюбинський). Тут підрядне речення міри й ступеня уточнк вказівне слово так водночас в обох головних реченнях. такими головними реченнями, якщо вони з'єднані неповто рюваним сполучником /, та (= і), або, чи, кома не ставиться

Якщо щось незрозуміло, постав запитання. Але спочатку зареєструйся

обставинні підрядні речення, пунктуація, мова, синтаксис

Схожі матеріали