Позначення голосних у російських власних назвах

3482 Фонетика і Письмо
Російські власні назви передаємо якомога ближче до ро­сійського звучання, дотримуючись, проте, норм українського правопису, зокрема щодо вживання м'якого знака й апостро­фа: рос. Соловьев — Соловйов, рос. Прокофьев — Прокоф'єв, Рос. Алябьев — Аляб'єв, рос. Дьяконов — Дьяконов, рос. Васи­льєв — Васильєв, рос. Ананьин — Ананьїн, рос. Пятницкий — П'ятницький, рос. Невьянск — Нев'янськ, рос. Чалтьірь — Чал-fup, рос. Пермь — Перм, рос. Плоскошь — Плоскош, рос. Октябрьск — Октябрськ.

Але м'який знак обов'язково пишеться в кінці суфікса -ець, та в суфіксах -ськ-, -цьк-: рос. Юрьевец — Юр'євець, рос. Иркутск — Іркутськ, рос. Троицк — Троїцьк.

Російська буква и у власних назвах передається звичайно через і: Ігнатьєв, Пушкін, Нікітін, Гагарін, Мілютін, Кірсанов; Білібіно, Вітебськ, Ольгіно.

Але російську букву и передаємо через и:

а) після шиплячих і ц: Пущин, Чичиков, Житков, Шишкін, Щипачов, Чита, Тушино, Цимлянськ;

б)  у префіксі при- та суфіксах -ик-, -иц-, -ич-, -ищ-: Привалов, Новиков-Прибой, Мечников, Голиков, П'ятницький, Станюкович, Радищев; Прикумськ, Зимовники, Бронниці, Котельнич, Митищі;

в)  якщо в українській мові є споріднене слово з и: Тихомиров (бо тихий і мир), Сидоров (бо Сидір), Титов (бо  Тит); Липецьк (бо липа), Синельникова (бо синій), Кисловодськ (бо кислий);

г) у географічних назвах Сибір, Симбірськ, Владивосток, Владимир, П'ятигорськ, Семипалатинськ.

Буква и після голосних, м'якого знака й апострофа пере­дається через ї: Воїнов, Ізмаїлов, Тур 'Ін; Ільїнка, Троїцьк.

Російську букву є у власних назвах (якщо вона стоїть після приголосного) передаємо звичайно через є: рос. Державин — Державін, рос. Кузнецов — Кузнецов, рос. Лєрмонтов — Лер­монтов, рос. Полевой — Полевой, рос. Серпухов — Серпухов, рос. Первоуральск —Первоуральск.

Але російську букву є передаємо через е:

а) на початку слова: Євдокимов, Єршов, Єльцин;

б) у суфіксах -єв, -єєв, якшо вони стоять не після шиплячих, ц або р: Ломтєв, Бердяев, Сергеев, Алексеев; Васильєво, Лежнєво; але після шиплячих, ц та р пишемо є:

Тютчев, Плещеев, Нехорошее, Рум янцев, Лазарев, Андреев;

    в) якщо в українській мові є споріднене слово з постійним 'к
 Твердохлєбов (бо хліб), Серов (бо сірий), Мєщанінов (бо міщанин), Зверев (бо звір), Бєлорєцьк (бо біла ріка), Орєхово-Зуєво (бо горіх); але пишемо є, коли і в україн­ській мові чергується з є: Каменев (бо камінь — каменя), Лебедев (бо лебідь — лебедя), Хмельов (бо хміль)
Російську букву ё, яка позначає звук о після м'якого приголосного, передаємо:

а) через йо на початку слова, після голосного, а також після м'якого знака в російському написанні: Йолкін, Окайомов, Нейолов, Воробйов, Соловйові

б) через ьо після приголосних: Найдьонов, Тьоркін, Алфьоров, Семьоркін, Корольов;

в) через о після шиплячих: Горбачов, Хрущов, Щокін; Сичовка, Жолча (рос. Желча);

г) через є в назвах, утворених від назв, спільних для української та російської мов: Артемов, Семенов, Федоров; Березіно, Орел.
Якщо щось незрозуміло, запитай. Але зпочатку зареєструйся

букви, фонетика, голосні, письмо, мова

Схожі матеріали