Прикметник ОДНИНА

305 ЗАКІНЧЕННЯ ВІДМІНЮВАНИХ СЛІВ

НАЗОВНИЙ ВІДМІНОК

 

 Тверді прикметники . 1. До твердих прикметників, як видно з схеми , належать, між іншим, усі прикметники на -гий, -кий, -хий, -чий, -жий, -ший, -щий, -цийтуги́й, гірки́й, глухи́й, теля́чий, старі́ший, го́жий, тяму́щий, ку́ций...

 До твердих належать і прикметники без звичайного для чоловічого роду закінчення -ий:

 а) з наростками -ів (після голосних та ’ -їв) та -ин (після голосних та ’ -їн): Шевче́нків (Шевче́нкове, Шевче́нкова), шевці́в (шевце́ве, шевце́ва), Палії́в (Паліє́ве, Паліє́ва), Кві́тчин (Кві́тчине, Кві́тчина), доччи́н (доччине́, доччина́),  ня́нин (ня́нине, ня́нина), Марі́їн (Марі́їне, Марії́на).

 б) ви́нен, варт, го́ден, ладе́н, гото́в, по́вен, пови́нен, пе́вен, рад, займенники — всяк, ко́жен, жа́ден, сам (в поезії ще вели́к, дрі́бен, ди́вен, жив, здоро́в, мо́лод, не́мощен, неду́ж, стар, щасли́в, я́сен і деякі інші).

 Усі ці прикметники, вказані під б), вживаються поруч форм із закінченням -ий (по́вний...) без ніякої відмінности в значінні.

 М’які прикметники 2. До м’яких прикметників належать майже виключно прикметники на -ній після приголосного. Група ця невелика й не стала. До м’яких відносяться: безо́дній, брате́рній, бра́тній, бу́дній, велико́дній, ве́рхній, вечі́рній, ви́шній, всесві́тній (досві́тній, цілосві́тній...), горо́дній, да́вній, доро́жній (подоро́жній...), доста́тній, дре́вній, дру́жній (подру́жній), жи́тній, забу́тній, за́дній, за́хідній, зя́тній, кра́йній, ку́тній (трику́тній...), лі́тній, лі́тошній, майбу́тній, ма́терній, могу́тній, му́жній, надві́рній, ни́жній, нові́тній, обі́дній (пообі́дній...), осі́нній, оста́нній, оста́тній, пере́дній, пі́зній, поро́жній, послі́дній, прису́тній, пу́тній, ра́нній, само́тній (але самітни́й), сере́дній (посере́дній...), си́ній, спі́дній, сторо́нній, субі́тній (також субо́тній), сусі́дній, схі́дній, ха́тній, худо́жній; усі прислівникові на -шній, -жній: вчора́шній, дома́шній, за́втрашній, туте́шній, бли́жній, спра́вжній, до́лішній, поздо́вжній і т. ін., як і аналогічного творення — прийде́шній, неді́лешній, сіне́шній..., а також дуже рідко вживані: ко́зій, о́рлій, пе́сій (звичайно ко́зячий, орля́чий...), слово тре́тій, власні назви Жа́б’є, Каба́нє і небагато інших*).

 Крім того, прикметники на -їй (після голосних): безкра́їй, довгові́їй, короткоши́їй, бу́їй.

 

 *) Але: безбо́жний, безла́дний, безпора́дний, безробі́тний, вели́чний, відповідний, господа́рний, дові́чний, замо́жний, кни́жний, майсте́рний мо́дний, нагі́рний, отру́тний, попере́чний, приро́дний, прода́жний, рі́дний (своєрі́дний, благоро́дний...), семирі́чний, тогобі́чний, тото́жний... і багато інших, в тім числі всі на -ни́й (забутни́й...). Проте, деякі прикметники вживаються в обох варіянтах, напр., наро́дній і наро́дний.

 

3. Іноді, головним чином у поетичній мові, замість форм жіночого й ніякого роду на (), () від неприсвійних прикметників уживаються старіші форми на -ая (-яя), -еє (-єє): чо́рная хма́ра, да́вняя давнина́, чи́стеє по́ле, си́нєє мо́ре і т. ін.

 

ВІДМІНЮВАННЯ ПРИКМЕТНИКІВ

 

 В інших (непрямих) відмінках однини прикметникові закінчення такі:

 

 

чолов. й ніяк. р.

жіноч. р.

Родов. відм.

-ого

-ої

 

-ього

-ьої

 

-його

-йої

 

 

 

 

чолов. й ніяк. р.

жіноч. р.

Давальн. відм.

-ому

-ій

 

-ьому

-ій

 

-йому

-їй

Знах. відм.

= Назовн. або Родов.

 

 

 

 

Орудн. відм.

-им

-ою

 

-ім

-ьою

 

-їм

-йою

Місцев. відм.

-ому, -ім

-ій

 

-ьому, -м

-ій

 

-йому, -їй

-їй

 

Родовий відмінок 1.  Приклади до родов. відм.: до білого, си́нього, безкра́його (сте́пу, мо́ря), з бі́лої, си́ньої, безкра́йої (хма́ри), Шевче́нкового, Шевче́нкової, ті́тчиного, ті́тчиної.

 

Примітка. Закінчення прикметників жіночого роду -ої ніколи не скорочується в -ой.

 

Давальний відмінок 2. Приклади до давальн. відм.: зрадів бі́лому, си́ньому, безкра́йому (сте́пові, мо́рю), бі́лій, си́ній, безкра́їй (хма́рі), Шевче́нковому, Шевче́нковій, ті́тчиному, ті́тчиній.

 

Примітка. Закінчення прикметників жіночого роду -ій не скорочується в -і.

 

Знахідний відмінок 3. Приклади до знахідного відм.: про бі́лого (ведме́дя), си́ній, безкра́їй (степ), бі́ле, си́нє, безкра́є (мо́ре), бі́лу, си́ню, безкра́ю (хма́ру), Шевче́нків, Шевче́нкового, Шевче́нкову, ті́тчин, ті́тчиного, ті́тчину.

 

Примітка. Замість наведених форм прикметників жіноч. р. у знахід. відм. уживаються й форми на -ую, -юю: бі́лую хма́ру...

 

Орудний відмінок 4. Приклади до орудного відм.: з бі́лим, ти́хим, си́нім, безкра́їм (сте́пом, мо́рем), бі́лою, сві́жою, си́ньою, безкра́йою (хма́рою), Шевче́нковим, Шевче́нковою, ті́тчиним, ті́тчиною.

 

Примітка 1. Закінчення прикметників жіноч. р. -ою ніколи не скорочується в -ой, як і в іменниках : бі́лою габо́ю

 Примітка 2. Не плутати прикметникових закінчень жіноч. р. з іменниковими: сві́жою ї́жею, да́вньою пі́снею

 

Місцевий відмінок 5. Приклади до місцев. відм.: на бі́лому або бі́лім, ти́хому або ти́хім, си́ньому або си́нім, безкра́йому або безкра́їм (степу́, мо́рі), бі́лій, си́ній, безкра́їй (хма́рі), Шевче́нковому або Шевче́нковім, Шевче́нковій, ті́тчиному або ті́тчинім, ті́тчиній. Див. 2 Примітка.

 

Якщо щось незрозуміло, запитай. Але з початку зареєструйся

Клясичний правопис, Множина, прикметник, відмінки

Близьки матеріали