ДАВАЛЬНИЙ ВІДМІНОК однина
В давальному відмінку однини іменники мають закінчення -ові (-еві, -єві), -у (-ю), -і (-ї, -яті, -аті, -ені).
-ОВІ (-ЕВІ, -ЄВІ) 1. -ові (-еві, після голосних та ’ -єві) мають:
а) Майже всі іменники чоловічого роду (див. далі) ові І відм. 1 групи, -еві І відміни 2 і 3 групи : бра́тові, ду́бові, Миха́йлові, повістяре́ві*), сто́рожеві, слухаче́ві, това́ришеві, куще́ві, косаре́ві, ведме́деві, учи́телеві, го́стеві, хло́пцеві, ро́єві, куріє́ві...
б) Зрідка іменники ніякого роду І відміни, головним чином назви живих істот на -ко: ягня́ткові, теля́ткові, дитя́ткові, немовля́ткові .... навіть ли́хові, ві́йськові, свя́тові, се́рцеві, со́нцеві ...
-У (-Ю) 2. -у (-ю) мають:
а) Майже всі іменники ніякого роду І відміни — -у 1 і 2 групи, -ю 3 : де́реву, гнізду́, селу́, сто́впищу, лицю́, обли́ччю, підза́мчю, зна́нню...
б) Усі іменники чоловічого роду з закінченням -ів (-їв), -ов у назовн. відмінку: Львів — Льво́ву, Млі́їв — Млі́єву, Драгома́нів — Драгома́нову, Воробйо́в — Воробйо́ву, Ковалі́в — Ковале́ву, Стеблі́в — Стебле́ву, Чугу́єву, о́строву, боли́голову…
Це закінчення буває і в іменниках, зазначених під 1а при збігові їх: това́ришеві Гавришу і т. ін..
-І (-ЯТІ, -АТІ, -ЕНІ) 3. -і (-ї) мають:
а) Усі іменники жіночого роду (усіх відмін і груп), як також і чоловічого на -а, -я: сестрі́, жі́нці, дочці́, свекру́сі, нозі́, ґирли́зі, огоро́жі, гу́щі, Мару́сі, молоди́ці, но́чі, ро́зкоші, кро́ві, тва́рі, мі́ді, по́вісті, со́лі, при́язні, бідола́сі, старшині́... Також Ме́кка — Ме́цці і т. ін.
Після голосних та ’ -ї: наді́ї, Марі́ї, ши́ї, сім’ї́.
Примітка. Але в Західній Україні подекуди пишуть -и в імен. жін. р. III відм. на -сть, -рть, як також і в формах місцев. одн. та наз.— знах. множ.
б) Усі іменники ніякого роду з наростк. -ят- (після ж, ч, ш, щ -ат-): теля́ті, курча́ті... і в слові і́мені.